Нехай світанок травневим святом. Над цілим світом зоряно цвіте. Хай сяє сонцем в серці слово "Мати". Таке незгасне, вічне і святе!

 Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

  

Берегиною кожного роду, кожної сім'ї є мудра Жінка-мати. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найдорожчим, найближчим і найдобрішим, а любов до неї - вічна та безмежна. Ми відзначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, вітає рідну матусю, з вдячністью цілує її натруджені руки. Для кожної людини потрібно хоч раз на рік зупинитися в життєвій метушні, щоб згадати про найдорожчу людину, яка подарувала життя. І щасливі ті, у кого ще є можливість приїхати в гості чи бодай зателефонувати, щоб сказати мамі кілька щирих слів.

Мати іде,

Всіх присутніх прошу я встати,

Тихо іде

У величній своїй сивині,

Сонцем пашить слово ніжності

Й добрості "мати",

Світлом її усміхається поле весні.

Всі ми, усі невсипущої матері діти,

Хто б не були -

Генерал, космонавт чи поет,

Серце її наближає найдальші орбіти,

Що від землі простяглись до високих планет.

Доля дітей

Борозниться за обрії прямо,

Кришить метал...

Але в час, як приходить біда,

Знов на вуста

Прилітає, мов ластівка: "Мамо!"

Гоїть наш біль

Материнська цілюща вода.

Очі її нас ведуть, наче вогники віщі,

Через літа,

Котрі крутять дорогу не раз.

Гірко лише - наші мами на світі не вічні,

Часто вони дуже швидко відходять од нас.

Руки її -  щоб добро голубіло в зеніті,

Губи її -  щоб щоб не гасли розрада і сміх.

Всі ми, усі материнським теплом обігріті...

Мати іде. Треба встать. Це стосується всіх.

                                                       В. Крищенко

Шановні читачі, привітайте наших дорогих, милих матерів із цим Святом. Подякуйте їм за терпіння, щиру любов, мудру життєву науку й надійну підтримку.